- колективний
- [колеикти/ўнией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
колективний
Смотреть что такое "колективний" в других словарях:
колективний — а, е. Прикм. до колектив; спільний. || Належний колективу. || Що його здійснює колектив. || Власт. колективу, який ґрунтується на спільності, на принципах колективізму. || Признач. для колективу. •• Колекти/вний до/гові/р договір, укладений між… … Український тлумачний словник
колективний — прикметник … Орфографічний словник української мови
колективний спосіб зберігання цінних паперів — спосіб, згідно з яким депозитарій чи зберігач веде депозитарний облік цінних паперів без зазначення їхніх номерів чи інших індивідуальних ознак … Глосарій термінів фондового ринку
Стебницкий, Пётр Януарьевич — Пётр Януарьевич Стебницкий Стебницький Петро Януарійович Род деятельности: Писатель публицист Дата рождения: 1862 год(1862) … Википедия
індивідуальний — а, е. 1) Власт. певній особі. || Розрахований на одну особу. || Поширений на кожного зокрема. 2) Який перебуває в особистому користуванні, розпорядженні; окремий; прот. колективний, спільний. || Признач. для особистого використання. ••… … Український тлумачний словник
спільний — 1) (який належить усім / багатьом), колективний, громадський, гуртовий; загальний (призначений для спільного користування) 2) (який виконується, здійснюється, виявляється усіма у суспільстві, гурті, колективі), колективний, сукупний, гуртовий,… … Словник синонімів української мови
Деремела — название народности, племени (1): Тѣми тресну земля, и многи страны Хинова, Литва, Ятвязи, Деремела и Половци сулици своя повръгоша, а главы своя подклониша подъ тыи мечи харалужныи. 32. Ср. Г. Ильинский (Несколько конъектур к „Сл. о п. Иг.“.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
Чикаленко, Евгений Харлампиевич — Евгений Харлампиевич Чикаленко Євген Харлампійович Чикаленко Евгений Харлампиевич Чикаленко Дата рождения: 21 декабря 1861(1861 12 21) … Википедия
артільний — а, е. 1) Прикм. до артіль. 2) Спільний, колективний … Український тлумачний словник
громадський — а, е. 1) Прикм. до громада I 1), 3). 2) Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільства, пов язаний із ним; суспільний. Громадський обов язок. •• Грома/дська організа/ція об єднання громадян для задоволення та захисту спільних … Український тлумачний словник
